«Не сперечайся зі мною!» - як часто ми говоримо цю фразу дитині. Але це неправильно. Уміння сперечатися - це важлива навичка, якій треба навчити своїх дітей. Істина народжується в суперечці, тож, якщо вірити давньогрецькому філософу Сократу, і потрібно вміти обстоювати свою думку.
Малюк спочатку беззаперечно слухається дорослих і робить все, як йому говорять. Але час минає, дитина починає формуватися як особистість, у неї з’являється власна думка. У підлітків дуже часто власні погляди не збігаються з поглядами батьків. Складну науку суперечки потрібно опанувати ще в дитинстві.
Вміти обстоювати свою точку зору дуже важливо. Якщо у людини немає власної думки, вона перестає розвиватися як індивідуальність. Люди, у яких є свої погляди на що-небудь, менше поступаються власними інтересами іншим. Серед них майже немає тих, хто може потрапити в ідеологічну або релігійну залежність. Сперечальники ж упевнені в собі і можуть дати відсіч кожному. Але при цьому слід врахувати, що чужа думку - теж думка, і слід ставитися до неї з повагою. Потрібно навчити дитину мати свою точку зору, виборювати її й адекватно ставитися до свого опонента.
Щоб у дітей сформувалося власне уявлення про що-небудь, потрібно привчити їх думати. Не можна робити висновки за дитину, краще направляйте її на правильний шлях. Якщо ж вона запитує про щось, не треба відразу відповідати. Дайте маленьку підказку. Наприклад, малюк запитує: «Мама, де мій рюкзак?» А ви зустрічне запитання: «А де ти його залишив?» Тоді він почне пригадувати вчорашній день, складати причинно-наслідкові зв'язки і сам згадає. Дитина також буде думати, якщо питати її думку щодо дрібниць: «Чому тобі подобається ця іграшка?» або «Що ти хочеш на вечерю?» Головне в цій справі - самостійність і здатність мислити.
Далі навчіть аргументувати свою позицію. Дитина повинна не просто говорити: «Я хочу», «Я думаю», а пояснювати свою думку: «Я хочу, тому що ...», «Я думаю так, через те що ...» Вислухайте дитину до кінця, не переривайте її. Нехай вона спочатку буде плутатися, а ви підтримайте її. Поступово дитина навчитися перебудовувати свої думки в логічні фрази.
Навчіть дитину робити висновки. Після того, як вона розповіла про якусь подію, запитайте, який висновок вона зробила з цього. А також, прочитавши якусь казку або книгу, з’ясуйте з дитиною разом, яку мораль містила ця історія.
Нагадуйте дитині, що під час суперечки потрібно пристойно себе поводити. Крик, агресивні жести і навіть бійки ні до чого доброго не приведуть. Емоції - це не доказ. Потрібно стежити за своєю поведінкою.
Поясніть синові або дочці, що будь-яка позиція має право на життя. Потрібно вислухати й іншу думку і поважати її. Навіть незважаючи на те, що точка зору суперника може бути прямо протилежна точці зору дитини, але все одно потрібно дати виговоритися іншій людині. Вислухати опонента - це значить не тільки продемонструвати гарне виховання, але це ще можливість знайти певну аргументацію і для себе самого.
Скажіть дитині, що в суперечці кожен може залишитися при своїй думці. І це нормально. Не потрібно з піною у рота виборювати свою точку зору. Зрештою суперечка існує для знаходження істини, а не для демонстрації впертості.
